Робота з батьками

                Завдання дітям для навчання відповідальності

   Багато дітей сьогодні живуть життям прав – їхні домашні обов'язки не позначені й, відповідно, про їх виконання не питають. Здебільшого це відбувається тому, що батькам іноді набагато легше зробити роботу самим, особливо тоді, коли вони хочуть зробити її правильно (тобто так, як уважають за потрібне). Батьки втомлюються від умовлянь, вимог і погроз. І, замість того щоб учити дітей відповідальності, вони миряться навіть з половинчастими зусиллями, задовольняючись тим, що їхні малюки принаймні хоч щось роблять. Ось і виходить, що навіть якщо в дітей украй мало домашніх обов'язків, вони можуть скаржитися, що знаходяться мало не в рабстві в порівнянні з безтурботним життям своїх друзів.

        Виховання дітей, що мають одні лише права

     Коли ми робимо всю роботу й вирішуємо проблеми замість наших дітей, наші дії свідчать про те, що вони не здатні робити це самостійно. Так, коли їхня кімната стає не просто брудною, а захаращеною, ми закочуємо рукава й наводимо порядок, побічно підтверджуючи це посилання: «Вони не можуть зробити це самі». Коли ми перемо, виконуємо всю роботу й готуємо їжу, то продовжуємо мовчки стверджувати, що вони не здатні робити свою частину роботи. Ми ставимось до дітей, як до гостей, які затримались у нашому домі надовго.

      Коли вони щось розливають і починають гірко плакати, ми поспішаємо їм на допомогу, даючи зрозуміти, що вони не несуть відповідальності за прибирання безладу, який самі ж улаштували. І коли домашнє завдання здається дітям непосильним, ми пропонуємо свою допомогу замість того, щоб дати їм зрозуміти, що в житті іноді бувають труднощі, з якими треба вчитися справлятись.

Міняємо підхід до виховання

      Для того щоби почати боротися зі вседозволеністю, такою очевидною в сучасному суспільстві, треба покладати на маленьких дітей відповідальність за їхні дії, їхню власність, їхній дім. Коли ми покладаємо на дітей відповідальність за їхні вчинки, навіть якщо це призводить до незручної, іноді болючої взаємодії з ними, ми виховуємо відповідальних людей. Багато батьків не з чуток знають, яким складним може стати виконання цього завдання, особливо коли в сім'ї росте вольова дитина з чудовими ораторськими здібностями!

    Труднощі, виражені в емоційному протиборстві, можуть виникати вже із самого початку, коли ви вперше попросите свою п'ятирічну доньку привести в порядок її кімнату, і не зникнуть у підлітковому віці. Реакції дитини на ваші невинні прохання, наприклад, повісити свій рушник, можуть набути навіть такої форми, як: «Ти дуже зла! Я ненавиджу тебе!».

      Іноді вам буде здаватися, що набагато простіше було б уникнути цих битв, але важливо пам'ятати: якщо ви любите своїх дітей, необхідно продовжувати докладати зусиль й виховувати їх відповідальними людьми, затребуваними в сучасному світі.

      Отже, як виховати дітей відповідальними людьми, а не тими, яким усі щось винні? Це вимагає від нас, батьків, цілеспрямованих зусиль. Зміни можуть здаватись важкими, але ми на них здатні. Ось декілька простих завдань, які можна використовувати для виховання в дітей почуття відповідальності в будь-якому віці.

           
Домашня робота/завдання, які посильні дітям віком 6–11-ти років

1. Мити вікна й дзеркала (задля безпеки краще це робити простою водою.)

2. Відносити й сортувати одяг для прання. Складати одяг після прання.

3. Чемно відповідати на телефонні дзвінки та приймати повідомлення.

4. Завантажувати посудомийну машину.

5. Вигулювати собаку та/або чистити лоток тварини.

6. Пилососити кімнату.

7. Прибирати у своїй шафі.

8. Допомагати приготувати вечерю (старші діти можуть навчитись готувати самостійно).

9. Упаковувати їжу у школу й готувати собі сніданок.

10. Супроводжувати батьків у кабіну для голосування, щоби спостерігати за процесом.

11. Робити щось приємне для тих людей, хто страждає від хвороби або переживає втрату.

12. Чистити заднє сидіння автомобіля.

13. Брати відповідальність за домашнє завдання.

14. Телефонувати бабусі, дідусеві, друзям тощо.

15. Робити замовлення в ресторані.

16. Отримати власний членський квиток у бібліотеку й нести відповідальність за своєчасне повернення книг.

17. За необхідності при купівлі необхідного звертатись по допомогу до працівника магазину.

Пам'ятка батькам обдарованих дітей

Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де б вона могла знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.

Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються безглуздими.

Допомагайте дитині у формуванні її життєвих цінностей, не обов'язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.

Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.

Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися власними справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.

Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.

Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.

Допомагати дитині глибше пізнати себе. виявляти симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ід

Золоті правила для батьків

Більшість дітей - "звичайні". Не робіть зі своєї дитини вундеркінда, окреслюючи непосильні вимоги, орієнтуючи на недосяжні еталони. Дитина повинна частіше відчувати задоволення від того, що вона щось може, ніж тривожитись з приводу того чого не може зробити.

У різних дітей - різні здібності (розумові, художні, математичні, організаційні, вольові, чуттєві). Здібності треба розвивати! Але ваше перше завдання - визначити оптимум вашої дитини.

Не орієнтуйте навіть найбільш здібну дитину на винятковість! На цьому шляху її чекає розлад із самою собою, бо завжди поруч знайдеться хтось більш обдарований працелюбний.

Здійснитися в житті може лише активна дитина, Виховуйте людину дій , вчинку.

Дозволяйте дитині ризикувати. Залишайте за дітьми право на помилки, але вчіть самостійно їх виправляти.

Не повчайте у незнанні! Правильно виховувати може лише той, хто знає дитину - розуміє її чесноти і вади, відчуває її настрій, добре орієнтується в її інтересах, смаках, цінностях, звичках, здібностях.

Не змішуйте поняття "хороша" і "зручна" дитина! Хороша живе своїми думками і почуттями інших (тобто самостійна і чуйна). Зручна - це дитина, яку дорослі «пристосували» до себе - слухняна, підкоряється вимогам. безвольна.

Викорініть із своєї практики вираз: "Роби, раз я вимагаю". Замініть цю форму вимоги іншою: "Роби, тому що цього не можна не зробити". Зростаючи, особистість повинна звикнути до виконання вимог не на догоду зовнішньому розпорядженню, а тому, що вони розумні, доцільні...

Довіряйте дитині. Людина, яка виростає у довірі, йде по життю спокійно, зона відкрита, товариська, доброзичлива. Будьте терплячими! Ставтесь терпляче до дитячих проявів: процес розвитку є випробуванням не лише для дорослих але й для самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов'ю.

Ніколи не кажіть, що за всіма життєвими проблемами не лишається часу на виховання дитини. Ви виховуєте її щоденно своїм ставленням до життя, системою своїх цінностей, своїми виборами. Ви виховуєте дитину своєю присутністю, поглядом, жестом, посмішкою...

Будьте відповідальними! Безпечність - механізм, який продукує борги перед долею дитини, перед її теперішнім і майбутнім. Відповідальний вихователь передбачає наслідки своїх слів, своїх діл.

Оцінюючи результат, вчинок, властивість дитини, вказуйте не лише на те чим ви незадоволені, а скоріше на те, що вам подобається в ній, Не порівнюйте її з однокласниками з братиками чи сестричками. Діти усі різні!

Порівнюйте дитину в її динаміці - якою вона була вчора, якою є сьогодні, якою може бути завтра. Тобто, порівнюйте зростаючу особистість з самою собою Не ставтесь до дитини зневажливо. Зростаюча особистість повинна відчути свою значущість, навчитись поважати себе. Тільки за цієї умови з неї виросте людина з почуттям власної гідності, яка поважає тих хто її оточує.

       Поради батькам, які хочуть допомогти дитині у навчанні

1.     Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять.

2.     Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання.

3.     Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх  успіхів і незначного просування або навіть деякого регрессу вашої дитини.

4.     Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуальних можливостей.

5.     У заняттях з дитиною треба знати міру. Не змушуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий відрізок часу.

6.     Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано сприймають чітко регламентовані, повторювані, монотонні заняття.

7.     Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слово підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу 

     самооцінку.

8.     Необхідно пам’ятати, що покарання за неправильне розв’язання завдань буде останнім і найменш ефективним способом, що завжди викликає в дитині негативні емоції.